Перші слова — перші кроки: як підтримати розвиток мовлення.

Раннє втручання -це нова галузь міждисциплінарного знання, що розглядає теоретичні та практичні складові комплексного обслуговування дітей перших місяців і років життя із груп медичного .генетичного та соціального ризику відставання у розвитку. Особливості розвитку дитини в ранньому віці, діяльність центральної нервової системи та здатність до компенсації порушених функцій обумовлює важливість ранньої комплексної допомоги ,що дозволяє шляхом корекційного впливу виправляти первинно порушені психічні і моторні функції та попереджати виникнення вторинних відхилень у розвитку. Дослідження науковців довели ,що систематична рання психолого-педагогічна і логопедична-допомога дітям в умовах сім’ї із залученням батьків у процес корекційної роботи дозволяє вивести на новий якісний рівень не тільки сам процес розвитку дитини ,але і значною мірою визначає процес інтеграції в суспільство.

Основними структурними компонентами мови є звукова сторона, словник та граматична будова. Кожне мовне утворення відображає дві сторони мовлення -імпресивне — ( сприймання мови) та експресивне ( відтворення мови). Розрізняють усну писемну форму мовлення. Вивченням звукової сторони мовлення займається фонетика, словника -лексикологія, а граматичною будовою граматика. Граматика розкладається на два великих розділи — морфологію ( закони словозмін) і синтаксис (для закони сполучення слів у речення).Основною одиницею морфології являється лексика, тобто слово у всієї сукупності його граматичних форм. Засобами морфологічної зміни слів являються: а) система закінчень окремих типів відмінювання при незмінній основі(кореня); б) система чергування в основах і зміни місця наголосу в окремих формах .

Однією одиницею синтаксису являється речення, а засобами синтаксису являються форми слів і речень, а засобами синтаксису являються: форми слів і речень, тобто відмінювання , допоміжні або службові слова ( прийменники, зв’язки слів), інтонація, порядок слів.

Таким чином, морфологія займається питаннями формотворення, словозмінами і словотворення, а синтаксис питаннями структури речень, членів речення, зв’язку слів , які входять в речення.  Синтаксичний аналіз ширший морфологічного він виходить за межі слів, тоді як морфологічний аналіз оперує значними частинами слів, морфемами (корінь суфікс, префікс).

Підтвердженням цих положень являються закономірності раннього мовленнєвого розвитку дитини.

На початковому етапі мовленнєвого розвитку виявляється невиразність категорії звуку, слова і речення: цей етап слова -речення, а слово в цей час часто виражається нерозчленованим звуконаслідуванням (а-а кличе дитину мама, у-у — просить він машину, ам-ам -собачку), так, як основним носієм смислу мови являється на той час не слово а інтонація і ритму супроводу того чи іншого звуку. З розвитком словесного мовлення, ритму та інтонації починають грати допоміжну роль, вони починають підкорятися слову а у подальшому і фразі.

Розвиток словника починається в кінці першого року життя, після періоду відомої підготовки, накопичення життєвого досвіду, деякого розвитку першої сигнальної системи.

За визначенням П. К. Анохіна , І.П. Павлова, можна сказати що слово, дякуючи всьому попередньому досвіду маленької дитини, а також його життя (в сім’ї, в дошкільному закладі) все більше зв’язується з усіма зовнішніми і внутрішніми подразниками, які приходять у великі півкулі, всі їх сигналізує, всі їх замінює і тому можуть викликати всі ті дії, реакції організму, які обумовлюють ці подразники.

Розвиток словника дитини відбувається дуже швидко як у кількісному так і якісному відношенні .

Кількісний розвиток словника характеризується середніми цифрами: до року-декілька слів до двох років 200-300 слів, до трьох років 1500-2000 слів :

від 10 міс — 3 слова;

від 1р. до 1р. 2 міс. — 58 слів (найменше 3 слова);

від 1р 3 міс. до 1 р. 5 міс. — 236 слів (найменше 4 слова);

від 1р. 6 міс. до 1р. 8 міс. — 580 слів (найменше 27 слів);

від 1р. 9 міс до 1р. 11міс. — 707 слів (найменше 44 слова);

від 2р. 3 міс. до 2р. 6 міс. — 1509 слів (найменше 172 слова);

від 3р. до 4р. — 2346 слів (найменше 598 слів).

Ріст словника, так і граматичної будови мовлення залежить від умов життя і виховання дитини, тому у межах середніх показників спостерігається значне коливання. Якісне зростання словникового запасу відбувається за двома напрямками: а) по збагаченню та диференціації смислового змісту слів; б) по формі поступовості оволодінням ритмічно- інтонаційною звуковою та складовою структурою слів. Наприклад вказаний розвиток відбувається в певній поступовості і послідовності. Засвоєння частин мови (в цьому виражається диференціація смислового змісту слів) відбувається наступним чином: іменники це зазвичай перші слова; дієслова з’являються одночасно з іменниками; деякі форми займенників з’являються дуже рано і добре засвоюються, інші з’являються значно пізніше; прикметники починають з’являтися дуже пізно; числівники також пізно і засвоюються дуже довго (з розвитком лічби); дієприкметники та дієприслівники засвоюються лише у шкільному віці. Для зручності огляду розвиток мовлення може бути розділено на чотири періоди:

Перший період (підготовчий до мовленнєвий – до 1 року) 1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає «комплекс пожвавлення» з 3-4 місяців, повертається на голос дорослого.  З 3-6 міс. з’являється гуління , яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків: продовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па-ба-ма). Відбувається перехід до наступного етапу — лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка.  В період лепету ( 6-8) місяців окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності . Відбувається повторне промовляння складів ( ба- ба- ба, ма-ма-ма) Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк може наслідувати дії, наприклад махати ручкою на прощання , плескати в долоні. В період 6-10 місяців лепет складається з 4 і більше складів. У деяких дітей у цьому віці з’являються перші слова ( мама, папа, баба). Саме протягом цього часу дитина володіє звуками мови: гортанними ( під час гуління) губними і передньоязичними, артикуляція яких схожа з актом смоктання; щілинними приголосними « с» «з» «ф» « в» та іншими звуками. В основі послідовного виникнення звуків лежать: а)близькість артикуляції звуку до рефлекторних реакцій ( акту смоктання, жування, ковтання) звуки «п» « б» «м»; б)складність артикуляційних укладів шиплячих звуків, які є найскладнішими по артикуляції та звуків «р» «л» ( вони з’являються в останню чергу). Виниклі звуки закріплюються у період лепету через багаторазове повторення відкритих складі.

У слабочуючої дитини розвиток лепету зупиняється, а у 5-7 місяців починає зникати і дитина замовкає.

Другий період. (мовленнєвий розвиток дитини від 1- до 4 років). Поява перших слів співпадає з початком вживання перших речень . Перше речення в мовленні дитини — це аморфне слово. Першим кроком до розвитку речення є об’єднання двох. трьох , чотирьох аморфних (без форми) слів: « Мама ката дай» ( каша); « Тата пать» ( спати). Словник швидко росте кількісно (послідовне оволодіння різними частинами мовлення про що було сказано) З розвитком словника і посиленням його ритмо- інтонаційної структури з уточненням його звукового оформлення з’являються і кількісно зростають різні види спотворень складової структури слова: перестановки (говала- голова) скорочення слів ( моко- молоко) вставки зайвих слів; пропуск звуків, або заміни його іншим ( тіл-стіл) ( шани-сани) У відношенні до граматичної будови другий період характеризується швидким зростанням різних типів як простого так і складного речення. У 2 роки дитина з кожним днем стає більш самостійною, активною та проявляє інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє.  На прохання дорослого малюк дає певні предмети, вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки.    Дитина знає своє ім’я, вона вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти. В цей період починається процес переходу від аморфних слів- коренів до слів, морфологічно розчленованих на елементи, причому він зразу охоплює ряд граматичних категорій ( для іменників -однина і множина числа, називний, родовий відмінки і зменшувальні форми; для дієслів в дійсному, умовному, наказовому способі).    Широке охоплення граматичних категорій вказує на те, що дитина оволоділа до цього часу цілим рядом закінчень, з властивими значеннями і відділяє їх від кореня. Необхідно відзначити, що виділення морфологічних елементів не являється для дитини справою свідомо проведеного аналізу , не дивлячись на вказану обставину, це являє собою величезний переломний етап у розвитку граматичної будови мовлення. Єдине, що дитина не може охопити все зразу.         Таким чином граматична будова речення являється у цьому періоді тільки частковою і знаходиться у зв’язку з порядком засвоєння частин мови; зазначено, що пізно засвоювана граматична категорія розміщається у реченні завжди після раніше засвоєної. Вже в цьому періоді з’являється і поступово розвивається контроль над власною мовою і критичне відношення до мови оточення, що відноситься до звукової сторони мовлення. Послідовність граматичної будови тісно пов’язана зі значенням засвоюваних категорій засвоєння якого випереджує засвоєння його зовнішнього вираження.

Ілюстрацією, підтвердження цього положення , являються наступні факти: а) раннє засвоєння іменників і дієслів, маючих серед інших частин мови найбільш конкретне значення; б) пізнє засвоєння прийменників, які визначають властивості, якості предметів, що являється вже абстракцією більш високого рівня, а також вживання прийменників, які з’явилися після відповідних флексій, а отже, і після появи розуміння їх значення. В цей час дуже характерним являється те, що форми слів вживаються завжди правильно по значенню ( сенс) і синтаксично, проте в той же час нерідко являються порушеннями морфологічного характеру. Для вираження синтаксичних зв’язних слів вже користується флексійна система( відмінкові закінчення іменників, зайві закінчення дієслів).

Вживаються довгі безприйменникові речення.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії.

Третій період дошкільний ( мовленнєвий розвиток ( від 3 до 6 років), період засвоєння морфологічної системи. Він характеризується великим словарним запасом. Дитина у 3 роки. знає багато оточуючих предметів. Вона узагальнює їх , тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд ,одяг . іграшки ,тварини та інше. Дитина у активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри цьому віці Діти 4 року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. ,тварини та інше. Найбільш розповсюджена форма висловлювання- просте поширене речення. « Ми з мамою ходили в магазин за хлібом». Одночасно з накопиченням словарного запасу відбувається розвиток смислової сторони мовлення-від від конкретного значення до абстрактного. Дитина у віці 4 років говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка.. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох -чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

На п’ятому році життя словниковий запас у дитини досягає 1500-2000 слів . В своїх висловлюваннях дитина використовує майже всі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки : не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей у цьому віці покращується вимова звуків: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц). починають вимовляти шиплячі звуки ( ш, ж, ч), але ще можуть замінювати них один-одним ( наприклад, шапка-сапка, жовтий-зовтий). Звук «р» в цьому віці діти ще можуть замінювати на «й», »л» або «ль» (наприклад, рак-йак, риба- « либа», пиріг- «пиліг»). Процес розвитку словника у дитини поступово все більше і більше змикається з розвитком граматичної будови ( як синтаксичним так і морфологічним)     У зв’язку з тим. що морфологічна частина розпадається на дві частини—система закінчень окремих відмінків і відмінкових закінчень і система чергування звуків у основах і зміни місця наголосу в окремих формах, — третій період також розпадається на частини- оволодіння системою закінчень окремих типів відмінків і оволодіння системою чергування звуків в основах і місця наголосу для окремих форм.

Все- таки розвиток правильної звуко-вимови у дитини має свої закономірності, проходить ряд послідовних етапів. В таблиці засвоєння звуків мовлення наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови:

Вік дитини

Звуки мови

Від 1 до 2 років

А, О, Е, М, П, Б.

Від 2 до 3 років

У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й,

Від 3 до 4 років

С, З, Ц.

Від 4 до 5 років

Ш, Ж, Ч, Щ.

Від 5 до 6 років

Р,Л.

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова.

Стосовно розвитку компонентів ви ознайомились у розділі «Основні закономірності мовленнєвого розвитку у дитини».

Пам’ятайте, що кожна дитина- індивідуальна, особлива і, відповідно загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Якщо динаміка розвитку у дитини незначна, і вона не відповідає закономірностям мовленнєвого розвитку

за додаткою інформацією звертайтеся КУ ІРЦ ВМР за адресою вул.Шевченка,4.

Далі буде…

Вчитель-логопед Будім  М.Ф.