Важливим фактором ефективності освіти сьогодні стає впровадження інноваційних педагогічних технологій, що відкривають нові можливості виховання і навчання дітей.
Як звичайне заняття чи захід зробити незвичайним, а нецікавий матеріал – цікавим? Як з сучасними дітьми говорити сучасною мовою? Що потрібно змінювати – себе чи свої методи та підходи, які ще донедавна так блискавично спрацьовували? Шукаючи відповіді на ці запитання, творча група педагогів ЗДО та вчителів початкових класів на чолі з консультантом Центру професійного розвитку педагогічних працівників А.О.Богдан розробили освітню програму методичного квесту «Технологія «Геокешинг» як засіб розвитку пізнавальної активності здобувачів освіти».
Геокешинг – надзвичайно захоплююча гра, у якій присутні мандрівка, визначення місцезнаходження заданих об’єктів, пошук інформації про них, відповіді на питання тощо. Дана технологія дозволяє зробити процес навчання актуальним, особистісно-значущим, цікавим, продуктивним, творчим.
05 квітня 2024 року у квесті взяли участь педагоги груп раннього віку закладів дошкільної освіти. У формі туристичної подорожі з елементами краєзнавства «Люби і знай свій рідний край» учасники познайомилися з історичними і культурними пам’ятками та природними «родзинками» нашої місцевості. Рухаючись від зупинки до зупинки за картою-маршрутом, вихователі виконували творчі завдання та отримували пазли-фото визначних місць нашого міста. Особливо хвилюючим було завдання, в ході якого учасники писали листи та виготовляли обереги для воїнів. Підсумком подорожі став знайдений «скарб» — мета пошукової роботи.
Зустріч була наповнена позитивними емоціями та взаємодією. Педагоги відзначили, що відповідь на питання, як зацікавити дітей до навчання, може звучати так: «На сучасному етапі формування особистості дитини вже недостатньо подавати матеріал в традиційній формі. Слід дотримуватися основних аспектів активізації пізнавального розвитку, серед яких — творчий підхід та креативність мислення самого педагога. Бо проблема творчого ставлення до життя – це проблема якості роботи».
Алла Богдан, консультант ЦПРПП