Сьогодні відходить у минуле традиційна школа — школа пояснення, все активніше набирає силу школа нового історичного типу — школа розвитку. Адже, як сказав новозеландський письменник, видавець та дослідник, який понад 30 років займається вивченням методів навчання Гордон Драйден: “ Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто найкраще реагує на зміни, що відбуваються ”. Тож, щоб змінюватися і рухатися вперед, нам потрібно володіти інформацією і вміти працювати з нею.
Бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій суттєво прискорив ритм людського життя, призвів до продукування величезних об’ємів інформації, її накопичення та швидкої передачі, що призвело до формування так званого «кліпового мислення». Що таке кліпове мислення, його характеристики, особливості, недоліки та переваги, а також як воно впливає на освітній процес, чи розвинене у наших учнів та вчителів, як будувати освітній процес з урахування особливостей сучасних учнів — ці та інші питання розглядали вчителі фізики, біології та географії на сертифікованому навчально-методичному заході «Особливості кліпового мислення в освітньому процесі», який відбувся 28.03.2024р на базі Вознесенського ліцею ім.Т.Шевченка.
Практичній роботі вчителів на методичному заході передувала кропітка підготовча робота. Протягом лютого 2024, консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників Чехратова Т.А. провела серед учнів 9,10 та 11 класів закладів освіти міста опитування щодо визначення рівня розвитку у них кліпового мислення. Також, до опитування долучилися вчителі: керівники професійних спільнот вчителів початкових класів, вчителі предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного циклів. З’ясувалося, що у сучасного школяра відбувається перехід від понятійного (логічного) мислення до кліпового, що впливає на якість та результати навчання.
Тож, аналізуючи результати опитування, модератор навчально-методичного заходу, консультант ЦПРПП Чехратова Т.А., залучила колег до активно співпраці. Вчителі працювали в групах, проходили онлайн — тестування щодо визначення своєї приналежності до покоління X, Y, Z чи бебі – бумерів, створювали «Таблицю поколінь», модель сучасного учня, розглянули особливості покоління, яке ми навчаємо – покоління Z.
В ході дискусійної платформи «Кліпове мислення: переваги та недоліки» педагоги з’ясовували, як пристосувати традиційну освітню програму до учнів, вихованих технологіями, і якою буде ціна компромісу з традиційною освітою.
На наступному етапі заходу, вчителі Антоненко Н.П. (ЗОШ № 5), Нагорна О.В., Барташук І.О., Онощенко Л.А. (ліцей № 10), Горбачова Л.В. (ліцей ім.Т.Шевченка) познайомили колег зі своїми напрацюваннями щодо організації роботи на уроці з урахуванням особливостей мислення сучасних здобувачів освіти. Цей досвід дуже цінний, адже сьогодні вчителям доводиться винаходити все нові методи навчання, які мають допомогти ефективно навчати дітей, яких постійно відволікає навколишній світ.
Сьогоднішні учні особливі. Вони вміють знайти будь-яку відповідь у Google, знайти дорогу по навігатору, зробити покупки через інтернет, спілкуватися із штучним інтелектом, одночасно виконувати уроки і спілкуватися SMS-ми з друзями, тобто використовують усіляку можливість, щоб підключитись до інформаційного потоку.
Тож, не намагаємося змінювати здобувачів освіти і робити з них людей з аналогічними переконаннями, настановами і поглядами на життя як у нас. Пам’ятаємо , що наш учень інший, він у чомусь краще нас. Наше завдання, як педагогів, допомогти йому увійти в доросле життя.
Чехратова Т.А., консультант ЦПРПП