Кожній дитині потрібен світ,
де можна сміятися, танцювати, співати,
вчитися, жити в світі і бути щасливим.

Наш світ не такий безхмарний та яскравий, як нам іноді хочеться його бачити і ми, люди, намагаємося закрити очі та не помічати деяких його особливостей, думаючи, що нас це не стосується і нам це не потрібно.
Кожна дитина має свої індивідуальні особливості. Через певні фактори можуть виникати різні порушення розвитку дитини. У цьому випадку ми говоримо, що дитина має особливі освітні потреби. У випадку, коли дитина навчається у закладі освіти, ми говоримо, що дитина має особливі освітні потреби.
Інклюзія є однією з найскладніших змін в сучасному освітньому просторі. Існує два підходи до розуміння сутності ООП : медичний та соціальний. Медична модель визначає особливі освітні потреби через наявність порушень розвитку чи стану здоров’я дитини. Основний напрямок діяльності в рамках медичної моделі – надання корекційної чи медичної допомоги особі з ООП з метою зменшення негативного впливу цих чинників. Особа з ООП при такому підході асоціюється у суспільстві з проблемою, що, найчастіше, веде до її ізоляції. У сучасному суспільстві на зміну медичній моделі приходити соціальна модель, яка стверджує, що :
причина проблеми – це не порушення розвитку особи чи стан її здоров’я;
причина проблеми- це бар’єри у зовнішньому середовищі, яке оточує особу.
До категорії осіб з ООП належать:
— діти із порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом);
— діти із порушеннями зору (сліпі, зі зниженим зором);
— діти із порушеннями мовлення;
— діти із порушеннями опорно-рухового апарату;
— діти із інтелектуальними порушеннями;
— діти із затримкою психічного розвитку.

Інклюзивна освіта — це розширення участі всіх дітей, у тому числі з особливостями психофізичного розвитку, в освітньому процесі. Вона передбачає істотні зміни в культурі, політиці та практичній діяльності навчальних закладів. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітньому закладі. Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та досягненні якості навчально-виховного процесу.
Основна мета інклюзії – якісні зміни в розвитку дітей, що мають особливості освітні потреби. Те, як ми будемо ставитися до дітей із особливими освітніми потребами, залежить від виховання, від того, чи навчимо ми своїх дітей толерантного поводження з тими, у кого гірший зір, слух, хто не може ходити, хто бачить свій власний світ, хто може гірше розуміти навчальний матеріал, але тих, що також мають серце, переживають емоції і мріють – кожен про своє.
Наше суспільство повинно максимально прикласти зусилля і навчити наших дітей з повагою ставитися до тих, хто трішки інакший, допомагати їм, підтримувати, дружити та любити їх. Кожна дитина має рівні права на життя та освіту. Слід пам’ятати, що особлива дитина – це не вирок, а виклик суспільству!
В разі необхідно ви можете звернутись, за адресою Шевченко 4 до інклюзивно-ресурснго центру, фахівці якого нададуть вам кваліфіковану допомогу чи консультацію.