Одним із головних засобів розвитку особистості, її інтелекту, культури, здобуття і поглиблення знань — є читання. Проте в останні роки можна спостерігати протиріччя між соціальною потребою у високоосвічених людях і тотальним зниженням читацької активності.
З метою пошуку шляхів вирішення цієї проблеми 27 січня 2022 року у Вознесенській ЗОШ № 7 працювала творча лабораторія керівників шкільних методичних спільнот вчителів початкових класів. Педагоги відзначили, що у час нових інформаційних технологій учні оволодівають комп’ютером раніше, ніж починають говорити, внаслідок чого у дитячому середовищі знижується інтерес до книги і читання.
Робота лабораторії розпочалася вправою-обговоренням «Думки вголос»:
— Чи відрізняється спосіб читання сучасної людини від традиційного?
— Як залучити сучасних дітей — представників «цифрової доби» до читання?
Зважаючи на досвід роботи, вчителі однозначно висловили думку про те, що читання з примусу тут безсиле. Доцільно викликати інтерес різними формами читацької діяльності, щоб зацікавити учнів звернутися до тексту.
Модератор заходу, консультант ЦПРПП А.О.Богдан, познайомила учасників із сучасними проєктами, що можуть привернути увагу дітей до читання, серед яких: соціальна реклама, арт-об’єкти, пам’ятники і скульптури, присвячені книжці, буктрейлер — відеоролик за мотивами книги, буккросинг, пристрої для читання зі спеціальними ефектами, тематичні дослідження й акції, електронна бібліотека, дні дарування книжок та інші.
Формування учня-читача — складне завдання. Та незважаючи на це, провідна роль у цьому процесі належить учителю-новатору. Серед сучасних технологій педагоги особливо відзначили ігрову діяльність, яка дає можливість ефективно формувати компетентного читача.
Юдова В.М.(ЗОШ № 6) поділилася досвідом використання на уроках літературного читання дидактичних ігор, які роблять процес навчання цікавим, створюють у дітей творчий настрій, полегшують засвоєння навчального матеріалу. Як приклад, створення кроссенсу — головоломки нового покоління, яка поєднує в собі якості інтелектуальних розваг: загадки, кросворду, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.
Фетісова О.В. (ЗОШ № 7) розповіла про ефективність використання літературної гри як засобу розвитку читацького кругозору. Словесні, рольові, драматичні ігри, побудовані на літературному матеріалі («Портрет», «Співавтор», «Дитячий театр», «Створюємо мультфільм» тощо) містять вагомі навчальні можливості, дозволяють учням молодших класів усвідомити ідейно-тематичний та композиційний задум письменника, ознайомлюють їх з літературними поняттями, забезпечують глибоке розуміння твору.
Гете вважав, що колір, «незалежно від будови й форми матеріалу, певним чином впливає на душевний настрій». Зважаючи на таку думку, Мартиненко Л.В. (НВК № 3) розповіла, що для активізації читацького інтересу школярів використовує прийом «Кольоровий» аналіз поетичного твору». Учасники зустрічі з цікавістю і задоволенням практикувалися у використанні цього прийому — читали вірші, кольорами позначали настрій, який вони викликають; знаходили «радісні» і «сумні» образи; розмальовували слова, з якими вони асоціюються; визначали емоційне наповнення кольорів; створювали малюнки до тих рядків, які залишили емоційний відгук у душі кожного. Після такого аналізу твору вчителі переконалися, що колір дійсно є «будівельним матеріалом для конструювання художніх образів».
Сподіваємося, що творчі наробки методичної лабораторії стануть у нагоді вчителю-новатору, а ефективність використання інноваційних технологій та нестандартних підходів у навчанні залежить від усвідомлення того, головна дійова особа, задля якої існує школа, — учень.
Разом з тим, ми говоримо сьогодні про те, що бути читачем – це високе мистецтво, якому потрібно наполегливо вчитися, а формувати читача – це спільна праця батьків, вчителів та суспільства в цілому.
А.О.Богдан, консультант ЦПРПП