Останнім часом в змісті освіти відбуваються якісні зміни: акцент з предметних знань, умінь і навичок як основної мети навчання поступово переноситься на формування загальнонавчальних компетентностей учнів. У зв’язку з цим змінюється і підхід до оцінювання. Згідно нової парадигми освітніх стандартів оцінювання покликане стимулювати навчання, а не гальмувати його. Державний освітній стандарт передбачає комплексний підхід до оцінки і використання різноманітних методів і форм оцінювання. Основний акцент робиться на оцінку динаміки індивідуальних досягнень учнів в процесі освоєння програми. Тож, у вчителів виникає питання щодо запровадження поряд з традиційним формувального, формуючого, формаційного, формативного оцінювання. І тут виникає питання – мова йде про одне й те саме оцінювання? Це та інші питання щодо запровадження формувального оцінювання в практику роботи розглядали вчителі математики на сертифікаційному заході «Формувальне оцінювання – шлях до успішного навчання».
09 грудня 2021р консультанти Центру професійного розвитку педагогічних працівників Шишкіна О.І та Чехратова Т.А. провели навчальний тренінг, де розглянули питання реформування системи оцінювання, особливостей, методів, завдань та інструментів формувального оцінювання. Об’єднавши учасників у три групи, модератори спонукали вчителів математики до мінідослідження, моделювання педагогічних ситуацій,порівняння систем оцінювання та вироблення колективної думки щодо необхідності підтримки учнів; формування в них впевненість у собі тощо. Працюючи в командах, учасники заходу мали змогу обговорити основні аспекти формувального оцінювання, розібратися у методах його застосування, оцінити роботу відповідно до критеріїв бального та формувального оцінювання.
Цікавим виявися експеримент, в якому кожна група виконувала завдання запропоновані модераторами, а три вчителя-експерта отримали завдання – оцінити результат роботи кожної групи. Перша група будувала графіки квадратичних функцій і мала завдання тільки один із них побудувати вірно. Інші три графіки мали бути з помилками. Максимальна оцінка за виконання – 12 балів. Вчителі-експерти швидко впоралися зі своєю задачею, оцінивши представлену роботу, але учасники не погодилися з отриманою оцінкою. Виникла «тренінгові» ситуація і ряд запитань щодо об’єктивності оцінювання. В жвавій дискусії, педагоги дійшли згоди та разом оцінили представлену першою групою роботу. Друга група розв’язувала дробово-раціональну нерівність і відповідно до завдання зробила все вірно. Але маючи досвід попереднього оцінювання, експерти довго не могли виставити бали. А це ще раз підтвердило думку, що бальне оцінювання не завжди є об’єктивним . І це не зважаючи на те , що вчитель має чіткі критерії оцінювання . Утруднення виникли і під час оцінювання результатів роботи третьої групи, де відповідь була правильною, а до самого розв’язку виникли питання. Отже, ми мали змогу переконатися, що зміни в системі оцінювання необхідні. І на останок , всім учасникам було запропоновано оцінити нестандартний творчий розв’язок тієї ж нерівності. І ось тут сумнівів у необхідності формувального оцінювання не залишилось. Адже використовуючи сталі вислови для надання зворотного зв’язка та підтримки учнів зробити це було просто, зрозуміло і легко.
Сучасна наука довела, що дитина вчиться ефективно тільки тоді, коли вона помиляється. Тож школа має робити все для того, щоб у учнів не вироблявся страх перед помилками. Вчителі природничо-математичних дисциплін, у своїй більшості, вважають, що в задачах є тільки дві відповіді – правильна і неправильна. Але насправді у багатьох задач може бути тисячі правильних розв’язків і це доводить життя. Тож вчимося створювати ситуацію успіху на кожному уроці та розвиваємо прагнення до пізнання!
Чехратова Т.А.,
консультант з предметів природничо-математичного циклу