Багатьом здається, що займатися вихованням дитини у віці від двох років набагато простіше, ніж вихованням наймолодших. Адже виховання таких дітей передбачає спілкування — домовленості.

Насправді виховання дитини в 2 роки – це чергове випробування батьків на «міцність». Справа в тому, що саме з цього віку у малюка починається особливо інтенсивний прояв характеру, причому далеко не завжди мова йде про його найкращі якості. При цьому виховання дворічної дитини зводиться до розкриття малюка, як особистості. І величезна роль у цьому процесі відводиться саме батькам.

Психологія маленької особистості.

 Приблизно у два роки дитина отримує достатню незалежність і починає позиціонувати себе як особистість. Але і від батьків діти вимагають того ж.

Фахівці запевняють, що формування особистості дитини починається саме з дворічного віку, а до трьох років малюк має цілком сформоване «Я», хоча і не завершене. Тому цей критичний момент так важливий, адже згодом виправити деякі огріхи поведінки буде практично неможливо.

Виховання дитини в 2 роки вимагає від батьків демонстрації не тільки відповідальності , а й терпіння. Справа в тому, що дитина ще не може самостійно себе контролювати. Саме з цієї причини вона періодично влаштовує істерики і демонструє свою незгоду з дорослими. Не дивно, що це обурює дорослих, а іноді просто виводить їх з себе. Але дорослим під силу змінити ситуацію, що складається, адже вони зі свого боку повинні розуміти, коли потрібно застосувати твердість, а коли хитрість.

Така поведінка пояснюється тим, що дворічний вік – це найбільш сприятливий час, коли відбувається формування справжнього характеру малюка. В цей же час закладаються і основи його виховання на все життя. Але неприпустимо ламати характер дитини – для нього важливо саме право вибору, тому тиснути на нього не варто. Єдине виключення – це дійсно небезпечні для життя ситуації, коли має звучати чітке «не можна».

Якщо ж є можливість вибору, то нехай малюк вибирає. Мова йде, зокрема, про такі прості дрібниці, як вибір одягу. Але якщо погода на вулиці дощова, а малюк продовжує наполягати на сандаликах, то йому необхідно пояснити, чому потрібно зробити не так, як хочеться йому. Якщо прості пояснення не виявляються дієвими, то варто піти на хитрість, наприклад, сказати, що в чоботях йому можна буде пройти по калюжі, а ось в сандаликах – ні. Якщо постійно намагатися домовлятися з малюком, то незабаром він і сам зрозуміє очевидні для дорослого речі. Якщо ж він продовжить пручатися, то дитину просто потрібно чимось зацікавити. Приміром, щоб вкласти дитину спати, йому можна розповісти про те, скільки всього вам належить зробити після сну. Адже для дорослого це не складно, але і для дитини не прозвучить, як наказ. В такому випадку виховання дитини в 2 роки виявиться найбільш спокійним і при цьому ефективним.

Татів друг і мамин помічник.

Психологія дворічної дитини багато в чому визначається знаменитою фразою «я сама!». При цьому дитина у дворічному віці вже має певне уявлення про те, що вона має намір зробити. Але поки навичок на здійснення задуманого у дитини недостатньо, тому на всі невдачі виникає звичайна реакція, аналогічна реакції дорослих – відчай, розпач і гнів. Тому батькам необхідно своєчасно надати підтримку в починаннях малюка, але не робити нічого замість нього. Замість фрази «давай краще я», варто частіше застосовувати «а спробуй ось так» і т. п. тільки в такому випадку виховання дитини в 2 роки виявиться найбільш результативним і позитивним.

Ще одна особливість дворічних дітей і їх психології полягає в прагненні до всілякої допомоги дорослим. У зв’язку з цим дорослі повинні надавати малюку таку можливість. Допомагати малюки починають намагатися вже після року, але перші позитивні результати з’являються тільки близько двох років. Іншими словами, якщо дитина рветься помити підлогу – хай вона це зробить, але під маминим контролем (одного його за цим заняттям залишати поки не можна). При цьому виховання дитини припускає досягнення певного результату, тому батьки повинні відзначати похвалою кожне, навіть найдрібніше досягнення своєї дитини.

Психологія уникнення примх.

У дворічному віці діти вже демонструють твердість власного характеру, перевіряючи батьків і оцінюючи межі дозволеного. Нерідко дитина бачить дії інших людей і починає цьому наслідувати – це теж нормально для такого віку. При цьому малюк може помітити і те, як якась дитина влаштувала своїм батькам істерику, а потім і собі застосувати таку методику. Тут важлива перша реакція батьків.

Так чи інакше, виховання дитини в 2 роки вимагає недопущення таких головних помилок батьків:

— йти на поводу у дитини;

— обговорювати поведінку дитини при інших дітях і дорослих;

— кричати на дитину;

— потурати примхам.

 У разі істерики ні в якому разі не можна задовольняти примхи дитини, інакше така манера поведінки відкладеться у нього на довгі роки вперед.

Порада батькам!

Якщо ваша дитина після 2- 2,5 років

— продовжує мовчати;

— не вимовляє осмислених слів;

— не показує частини тіла, які називає дорослий;

— не може виконати просту інструкцію (наприклад «дай машинку»)

— не виявляє інтересу до спілкування;

— не оволодіває змістовною ігровою діяльністю;

— не проявляє інтересу до пізнавальної діяльності (читання книжок, розглядання малюнків, малювання, складання пірамід, кубиків та інше);

— надмірно активна, непосидюча, неуважна,

звертайтеся до фахівців.

Чим раніше розпочато роботу над подоланням труднощів , тим кращий результат.